• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для вас, батьки

Педагоги закладу закладають всі самі найголовніші, найцінніші риси характеру майбутньої особистості. Знання, уміння, навички набуті в цьому віці залишаються на все життя. В дитячому садку дитина набуває перший соціальний досвід: навчається спілкуватися із ровесниками та дорослими людьми, які не є його ріднею.

Особливо важливо, що саме в цьому віці закладаються самооцінка та відчуття себе особистістю. Тому так важливо батькам, виконувати рекомендації педагогів та дотримуватися правил, прийнятих в дошкільному навчальному закладі.

1. До дошкільного закладу слід приводити та забирати дитину, в установлений час: з 7.30 до 8.30, щоденно, окрім вихідних та святкових днів. Своєчасний прихід в дитячий садок – необхідна умова правильної організації освітньо-виховного процесу. Забирати малюка повинні дорослі члени родини. Неповнолітні (діти до 16 років) не мають права забирати дітей. У непередбачених домашніх ситуаціях необхідно заздалегідь повідомити вихователів групи, що дитину приведуть пізніше вищезазначеного часу.

2. Батьки повинні передати вихователю дитину «із рук в руки», а ввечері, забрати дитину у вихователя «із рук в руки». У разі, коли батьки не в змозі особисто забрати малюка, вони мають повідомити вихователя групи.

3. Приводити дитину до дитячого садка потрібно чисту і здорову, охайно одягнену та відповідно сезону. Для дітей, які йдуть до молодших груп, особливу увагу варто звернути на навички самообслуговування, і перш за все, на уміння одягатися і роздягатися. Підбираючи одяг для дитини, слід уникати наявності на ній дрібних ґудзиків, кнопок, крючків, шнурків. Одяг не повинен бути надто великим, проте і не повинен сковувати його рухи. Не слід одягати на малюків тісних трусиків і плавок, а також тісних штанів.

4. Дитячий одяг має бути вільним, із натуральних тканин: бавовняним чи в поєднанні з віскозою, із легкої натуральної вовни. Особливу увагу необхідно звернути на носки та колготки – вони також мають бути із натуральних тканин, інакше стопи дитини будуть постійно вологими і холодними. Взуття малюка повинне бути легким, теплим, відповідати розміру ноги, легко зніматися і взуватися. Не бажане носіння комбінезонів.

5. Окрім того, одяг малюка має носити чіткі орієнтири «перед-спинка», а також більш зручну для одягання горловину чи застібку. Бажано, щоб у дитини на одязі був хоча б один карман, де б вона змогла носити свої «скарби». Не зайвим буде вашому малюку і достатня кількість носових платків.

6. Для створення комфортних умов перебування дитини в дошкільному навчальному закладі необхідно мати не менше двох комплектів змінної білизни: хлопчикам – шорти, колготки, трусики, дівчаткам – колготки, трусики. В теплу пору року – носки, гольфи; не менше двох комплектів змінної білизни для сну (піжама). Вся білизна повинна знаходитися у дитячій шафі.

7. Щоб уникнути випадків травматизму, батькам слід перевіряти вміст карманів в одязі малюка на наявність небезпечних предметів ( ножиці, ножі, булавки, цвяхи, проволока, дзеркальця, скляні флакони, намистинки, ґудзики тощо).

8. У разі відсутності дитини в дошкільному закладі, з різних причин (хвороба, відпустка батьків чи вихідний день тощо), необхідно повідомляти вихователів групи або медичну сестру про причину.

9. Оплата за харчування дитини в дошкільному закладі проводиться за фактичним перебуванням дитини в дошкільній групі до 20 числа кожного місяця. Оплачену квитанцію слід повертати вихователям групи.

10. Відчислення із закладу проводиться в разі пропущених дитиною двох місяців без поважних причин та несвоєчасної оплати батьками.

11. Батькам або особам, які їх замінюють категорично забороняється давати дітям та приносити в групу будь-які продукти харчування.

12. Не пропускати без поважних причин відвідування ДНЗ.

13. Не рекомендуємо одягати дітям прикраси із золота та срібла, давати із собою цінні, коштовні іграшки. Адміністрація дошкільного закладу, педагогічний та технічний персонал не несе відповідальності за ювелірні прикраси (золоті сережки, ланцюжки, хрести, підвіси тощо), які носять діти.

14. Педагоги готові поспілкуватися з Вами, батьками, вранці до 8.15 та ввечері після 17.00. В інший час педагог працює з групою дітей, і відволікати його не рекомендується.

15. До педагогів групи, незалежно від їх віку, слід звертатися на Ви, по імені та по батькові. Конфліктні спірні ситуації необхідно вирішувати за відсутності дітей. Якщо ви не змогли вирішити яке-небудь питання з педагогами групи, зверніться до завідувача.

16. Батьки зобов’язані відвідувати групові та загальносадові збори, виконувати рішення батьківського комітету групи та закладу.

17. Не з’ясовувати відношення з педагогами та технічним персоналом у присутності дітей. У разі виникнення будь-якого конфлікту звертатися до керівника закладу.

18. ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ регламентовані чинними нормативно-правовими документами

/Files/images/befbeb39fa195452585e111d3e08b2c2.gif


ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА

Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
Чимало вчених у різний час обґрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

1.Люби свою дитину!

Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

/Files/images/7242.gif


ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО ПОРЯДКУ

Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи? Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.

Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.

Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть ска­зати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посу­ду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочен­ня, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.

І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.

По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.

По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.

Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо ма­люк не виконав доручену справу.

Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».

Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.


Желтые цветочки

/Files/images/батьки.jpg

/Files/images/dnz/0_3cec4_ff7178f1_L.gif


ЗВЕРНЕННЯ ДИТИНИ ДО БАТЬКІВ

1. Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
4. Мої почуття ще не дозрілі – прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
5. Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
8. Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі.
9. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене теж!

утята

Розмальовки, ігри, пазли, а також багато інших розваг для своєї малечі ви зможете знайти тут

Микки и Мини Маусы

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 776